Така гарна назва - Чуднів

Багато століть над Тетеревом стоїть наш районний центр, древнє як самий світ, містечко з дивною і загадковою назвою - Чуднів.
Існує, принаймі, три легенди цієї назви. Є історичний документ-договір князя Ігоря 944 року. У ньому перераховуються імена двадцяти бояр, які мали великі земельні володіння, в тому числі Чуднів. Наприклад, Чудін Іван брав участь у раді Мономаха в Бореставі. Не виключено, що одному з цих Чудінів були подаровані землі, в тому числі поселення волинян на лівому березі Тетерева.
Можливо, той дарунок-наділ називався Чудіновим. А відтак і містечко було Чудіновим - Чудновом. Крім цього, за свідченням відомого топоніміста М.Т.Янка, час заснування Чуднова невідомий. Вперше згадується у 1471 році як місто-фортеця. Назва міста - Чуднів - походить від Київського боярина Чудіна, вихідця із "чудських старшин".
Друга легенда каже, що начебто у сиву давнину хоробрі жителі містечка чудом відбили навалу татарської орди. До речі, в «Оборе Волынской губернии» за 1879 р. читаємо: «По удостоверению старожилов город сей существовал еще около 1500 года и проименован Чудновым по случаю сильной защиты онаго малым числом людей от многочисленного татарского нападения».
Ну, а третя легенда овіяна поетичною романтикою. Як свідчить літопис, вже у кінці Х ст. південно-західні й західні райони Київської землі були вкриті густою сіткою міст, феодальних замків і поселень, розташованих на берегах Случі, Тетерева. Напевне, одним із таких поселень і був Чуднів (Чудінов город).
З давен переповідають, що коли княгиня Ольга побувала зі своєю дружиною на мальовничих берегах Тетерева, в районі теперішнього Чуднова, і коли вона глянула на довколишню красу, яку утворювали розкішний праліс, шумливі гаї і діброви, то в захопленні вигукнула «Чудова Волинь!»
Хто знає, можливо поєднання цих двох слів і дало теперішню назву – Чудоволинь, Чуднов, Чуднів.

Влад Самчук