понедельник, 3 мая 2010 г.
Чуднів
Чудове місто Чуднів.
Мій край, моя земля.
Тут народивсь мій тато,
Тут проживаю я.
Чуднівщина мила,
Край моїх батьків.
Тетерева води
Й пісня солов’я.
Вероніка Бабушко
Чуднів
Моє улюблене місце
Чуднів – моє рідне містечко. В ньому є багато гарних місць, де я люблю проводити свій вільний час. Гарним місцем для відпочинку є дитячий майданчик «Рошен», парк і стадіон «Тетерів», майдан біля Будинку культури.
Але найбільше я полюбляю відпочинок на березі річки Тетерів, на Шабалянці. Це чудове місце, де я і мої подруги любимо гратися і влітку, і взимку. Влітку ми ходимо до річки купатися, загоряти, збирати польові квіти. А взимку – це найкраще місце, де можна покататися на санчатах, лижах, грати в сніжки, ліпити снігову бабу.
Шабалянка – найкраще місце для відпочинку і для дітей, і для дорослих.
Анжела Короченко
Чуднів
Наша річка Тетерів
Який прекрасний наш Чуднів! Та всі знають, що береги селища омиває річка Тетерів.
Тетерів – прекрасна річка, яка впадає у Дніпро. Але Дніпро в декілька разів більший за нашу чудову річку. Та, на мою думку, для кожного жителя Чуднова ця річечка – найкраща. А влітку – це не річка, а чудо.
Мені дуже подобається наша річка Тетерів.
Діана Назарук
Чуднів
Така гарна назва - Чуднів
Багато століть над Тетеревом стоїть наш районний центр, древнє як самий світ, містечко з дивною і загадковою назвою - Чуднів.
Існує, принаймі, три легенди цієї назви. Є історичний документ-договір князя Ігоря 944 року. У ньому перераховуються імена двадцяти бояр, які мали великі земельні володіння, в тому числі Чуднів. Наприклад, Чудін Іван брав участь у раді Мономаха в Бореставі. Не виключено, що одному з цих Чудінів були подаровані землі, в тому числі поселення волинян на лівому березі Тетерева.
Можливо, той дарунок-наділ називався Чудіновим. А відтак і містечко було Чудіновим - Чудновом. Крім цього, за свідченням відомого топоніміста М.Т.Янка, час заснування Чуднова невідомий. Вперше згадується у 1471 році як місто-фортеця. Назва міста - Чуднів - походить від Київського боярина Чудіна, вихідця із "чудських старшин".
Друга легенда каже, що начебто у сиву давнину хоробрі жителі містечка чудом відбили навалу татарської орди. До речі, в «Оборе Волынской губернии» за 1879 р. читаємо: «По удостоверению старожилов город сей существовал еще около 1500 года и проименован Чудновым по случаю сильной защиты онаго малым числом людей от многочисленного татарского нападения».
Ну, а третя легенда овіяна поетичною романтикою. Як свідчить літопис, вже у кінці Х ст. південно-західні й західні райони Київської землі були вкриті густою сіткою міст, феодальних замків і поселень, розташованих на берегах Случі, Тетерева. Напевне, одним із таких поселень і був Чуднів (Чудінов город).
З давен переповідають, що коли княгиня Ольга побувала зі своєю дружиною на мальовничих берегах Тетерева, в районі теперішнього Чуднова, і коли вона глянула на довколишню красу, яку утворювали розкішний праліс, шумливі гаї і діброви, то в захопленні вигукнула «Чудова Волинь!»
Хто знає, можливо поєднання цих двох слів і дало теперішню назву – Чудоволинь, Чуднов, Чуднів.
Влад Самчук
Подписаться на:
Сообщения (Atom)